Ста тисяч серць предсмертний крик одчасний

З приводу Дня пам'яті жертв Голокосту працівниками КЗ «Нововоронцовська центральна районна бібліотека», районного краєзнавчого музею та архівного сектору НРДА проведено урок-реквієм «Ста тисяч серць предсмертний крик одчасний» для учнів 9-их класів Нововоронцовської ЗОШ№1 та ЗОШ№2.

З офіційними підтвердженнями про ступінь нелюдськості голокосту на теренах України та області виступила Ольга Матвієнко, надавши дітям для перегляду копії документів галузевого державного архіву СБУ та державного архіву Херсонської області, які стосуються знищення цілого народу «всього лише за те, що вони євреї». Окрім цього, учні дізналися про можливість отримання більш детальної інформації через електронні ресурси.

Не оминула трагедія голокосту і наш край. Про роль Нововоронцовщини у житті та розвитку єврейського народу присутніх проінформувала Валентина Тартиця за допомогою презентації підготовленої на основі наявних у районному музеї матеріалів.

Бібліотекарі Оксана Мандрика та Ніна Белінська через художнє та документальне слово донесли до учнівських сердець весь трагізм Катастрофи, весь душевний біль приречених на смерть людей продемонструвавши та озвучивши мультимедійну фотовиставку «Голокост: хронологія знищення». Втім, незважаючи на усі згадані жахіття, бібліотекарі довели, що навіть під прицілом автомата знайдуться відкриті і небайдужі до чужих страждань люди, які готові до самопожертви. А беззаперечним прикладом цього є особистість великого  педагога, лікаря, талановитого письменника і відданого захисника дитинства та сиріт Януша Корчака.

Його ім’я стало символом педагогічної мудрості і сили духу, героїчної та щирої любові до дітей. У 1911 році Януш Корчак створив у Варшаві «Дім сиріт» (своєрідну дитячу республіку) та керував ним до кінця життя, залишаючись вірним своїм дітям навіть під час гітлерівського голокосту. Він не міг урятувати своїх вихованців, але він і не залишив їх самих перед лицем смерті – так само, як і не залишав їх перед лицем життя. Усім своїм життям і навіть героїчною загибеллю Януш Корчак доводить: залишатися людиною, любити, бути поруч - це сильніше газових камер, сильніше найстрашнішої імперії світу з усією її індустрією знищення.

Після заключного перегляду документальних кадрів з життя великого педагога усі присутні з болем, сумом і жалем  в очах і душах підсумували  - такого   жаху  не повинно  повторитися !

Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші  діти не стали жертвами, катами чи байдужими спостерігачами. Адже не існує геноциду проти «когось», геноцид завжди проти всіх.