Історія Нововоронцовського району

Нововоронцовський район утворений в лютому 1935 року згідно з постановою Президії ВУЦВК від 17 лютого 1935 року про розукрупнення районів на території Одеської області. Згодом він входив до складу Миколаївської області,а з утворенням Херсонської області у 1944 відійшов до неї. В 1963 році в результаті укрупнення сільських районів по Херсонській області було ліквідовано 10 районів, в тому числі Нововоронцовський, а Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року, навпаки проведено розукрупнення районів – знову створено Нововоронцовський район. З 1956 року районний центр Нововоронцовку віднесено до розряду селищ міського типу.

Район розташований у північно-східному регіоні Херсонської області на правому березі Каховського водосховища, межує на півночі з Апостолівським районом Дніпропетровської області, на заході та півдні з Високопільським, Великоолександрівським, Бериславським районами Херсонської області. Відстань до обласного центру 165 км, до найближчої залізничної станції Тік 18км. Через район проходить автострада державного значення Дніпропетровськ-Херсон, що з’єднує важливі регіони України.

Рельєф району - рівнина, поверхня якої нахилена з півночі на південь до Чорного моря. Більша частина місцевості - рівнинний степ, що місцями переривається системою балок та цілим рядом ярів, за винятком узбережжя Дніпра.

Головною водною артерією району є Каховське водосховище. Біля сіл Любимівка та Осокорівка виявлені джерела мінеральної води.

Загальна територія, включаючи водний басейн становить 100,5 тис га. Площа сільгоськогосподарських угідь 77,8 тис га, з них: рілля -73,6 тис га, ліси і площі вкриті лісами – 5,1 тис га, забудовані землі -1,6 тис. га, землі водного фонду -12,7 тис. га, інші землі – 3,3 тис. га.

Зональні грунти - південні чорноземи, які займають 84 % території району.

У степах і лісових масивах району водяться різноманітні тварини та птахи. З числа диких тварин переважають зайці, лисиці, косулі, олені,кабани, серед птахів - дрофи, перепілки, куріпки,фазани, дятли, дикі качки, гуси та інше. Рослинність характерна для південного степу. У Каховському водосховищі водиться карась, лящ, судак, короп, сом, тарань, товстолоб та ін.

З корисних копалин найбільш поширені будівельні матеріали – глина, камінь. На території села Осокорівка добувається пиловий камінь вапняк, який використовується для спорудження різних будівель та виготовлення вапна. В районі сіл Золота Балка, Михайлівка, Дудчани, Новоолександрівка є будівельний камінь.

Чисельність населення станом на 1 січня 2013 року складає 21,8 тис чол., в тому числі сільське -15,4 тис. чол., міське – 6,4 тис. чол.

До складу Нововоронцовського району входить 20 населених пунктів: Нововоронцовка селище міського типу, села: Осокорівка, Золота Балка, Михайлівка, Гаврилівка, Нововолександрівка, Дудчани, Любимівка, Миролюбівка, Хрещенівка, Шевченівка, Біляївка, Українка, Петрівка, Нововоскресенське, Петропавлівка,Червоне, Трудолюбівка. Майське, Ленінське, які територіально об’єднані у 12 сільських рад.

Серед пам'яток історії та архітектури, що відтворюють багату та насичену подіями історію краю, є

- Катерининська верста - верстовий стовп, встановлений на шляху слідування імператриці Катерини ІІ з м. Катеринослава в Крим ХVІІІ ст.

- будинок (руїни) Олександра Едуардовича Фальц – Фейна (с.Новоолександрівка) одного із представників найзаможнішого і найвпливовішого роду Російської імперії. В цьому будинку 14 вересня 1912 року народився відомий меценат і громадський діяч, барон Князівства Ліхтенштейн Едуард – Олег Фальц – Фейн. Він декілька разів приїздив на свою малу батьківщину і виділив кошти на будівництво церкви у с.Гаврилівка.

- церква Іоанна Хрестителя (с. Миролюбівка), збудована у 1844 році на кошти князя Михайла Семеновича Воронцова. В радянський час в ній був сільський клуб, а в 1993 році за рішенням громади села було повернуто Нововоронцовській єпархії.

- маєток М.С Воронцова (смт. Нововоронцовка).У ХІХ ст.село Миколаївка Херсонської губернії було приєднано до майоратного володіння Воронцова і перейменоване на Нововоронцовку. Збереглися будівлі маєтку: панський будинок (нині приміщення районного краєзнавчого музею) і господарські будівлі. Біля панського будинку за наказом Воронцова був закладений перським майстром парк, другий за величиною парк у Новоросійському краї. Основна частина парку затоплена водами Каховського водосховища, залишилася лише невелика його частина.

- сліди поселення ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е. біля с. Михайлівка. На початку 50-х років ХХ століття група археологів під керівництвом О.Ф.Лагодовської дослідили нижній шар михайлівського поселення періоду пізнього палеоліту. Цінні знахідки поповнили столичні музеї.

На території Нововоронцовки збереглися і по цей час використовуються багато будинків старих часів. Серед них млин на території ВАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", збудований 1912 року власником Миколою Йосиповичем Нейдштатом, будинок колишньої земської школи. В Нововоронцовці за наказом Воронцова було закладено парк площею в 56 десятин, який і сьогодні є улюбленою зоною відпочинку мешканців селища і гостей. Цікавим історичним фактом є відвідування Нововоронцовки російським письменником В.А. Жуковським разом з цесаревичем, майбутнім російським царем Олександром II 30 вересня 1837 року.

На території с. Миролюбівки функціонує збудований на кошти графа Воронцова ще в 1844 році храм Іоанна Хрестителя.

 Всього на території району 5 пам’яток мистецтва, 6 – архітектури, 43 – історії.

 Основний економічний напрям розвитку району – це сільське господарство. Ця галузь була і залишається провідною в економіці району.

В період будівництва та розвитку соціалістичної системи господарювання, район займав передові позиції в області по всім показниках соціально-економічного розвитку. Район нарощував валовий збір сільськогосподарських культур. За досягнення найвищих показників у всесоюзному соціалістичному змаганні по підвищенню ефективності виробництва і якості праці, успішне виконання плану розвитку народного господарства за 1977 рік Центральний Комітет ЦК КПРС, Рада Міністрів СРСР, ВЦСПС, і ЦК ВЛКСМ нагородив Нововоронцовський район перехідним Червоним прапором.

 Найбільший валовий збір зернових культур отримано у 1990 році – 151760 тонн.

Сприятливим для аграрій району був 1997 рік. Середня врожайність по району становила 36 центнерів з гектара. Це був найвищий показник в області. З року в рік аграрний сектор району займає провідні місця в області Завдяки своєму виробничому потенціалу підприємства поступово адаптують свою діяльність до зовнішніх факторів та оздоровлюють фінансовий стан, що дає можливість також утримувати значне соціальне навантаження.

 Інвестиційній привабливості району сприяє транспортна інфраструктура, яка представлена автодорогою державного значення Дніпропетровськ – Херсон, на відстані 18 км знаходиться залізнична станція, а також його місцезнаходження до потенційних споживачів сільськогосподарської продукції та крупних промислових центрів Дніпропетровської області, а саме: на відстані 54 км знаходиться місто Нікополь - великий металургійний центр на півдні України, в 80 км - місто Кривий Ріг – центр по добутку залізних руд, в 180 км - місто Дніпропетровськ – важливий промисловий центр України.

Наявність бухт вздовж Каховського водосховища надають можливість для створення малих портів, причалів та використання водного шляху.

Ресурсний потенціал району, а саме те, що у загальній площі району площа сільськогосподарських угідь займає 77,5%, якість земель за вмістом гумусу, наявність, організаційних форм підприємств, які підтримують культуру землеробства та те, що 70,3% населення проживає в сільській місцевості, сприяло формуванню основного економічного напрямку розвитку району – сільськогосподарське виробництво.

На сьогодні на території району збережено приміщення для утримання та розвитку тваринництва на території 11 населених пунктів. Фактично в задовільному стані, та може використовуватись за призначенням 14 приміщень для великої рогатої худоби, 22 свинарники, 3 пташника та 1 вівчарня. Разом з оновленням кормової сівозміни це сприятиме відновленню молочного скотарства та подальшого розвитку свинарства.

Є можливість надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення для реалізації інвестиційних проектів шляхом будівництва АЗС, кемпінгу, зони відпочинку, інше.

Територія Нововоронцовського району багата корисними копалинами: білий вапняковий камінь, глина, суглинки, мінеральна лікувальна-столова вода.

Історично-природний потенціал району, розвиток прикладного мистецтва, наявність місць відпочинку сприяють розвитку туристичної галузі.

Район омивається Каховським морем. Довжина узбережжя Каховського водосховища – 45 км. Екологічно чисті, заліснені береги Каховського водосховища з багаточисельними історичними пам'ятками, наявність водного шляху та причалів, щедрі рибні запаси, розвиток мисливських господарств, чисте повітря, велика кількість сонячних днів протягом року, надають широкі можливості для розвитку галузі «зеленого туризму», відпочинку «вихідного дня», відпочинку та оздоровленню в дитячому та лікувальних закладах.

Загальноосвітніми закладами району розроблені 15 туристичних маршрутів, які включають в себе історичну – культурну спадщину району, його біологічні та географічні особливості, відеофільм про рекреаційний потенціал району.

В районі визначені місця для стоянок і короткочасних зупинок туристично-екскурсійних автобусів та автомобілів на головних автомобільних шляхах.

Проводиться популяризація виробів народних промислів, організовуються виставки народних умільців на районних, обласних та Всеукраїнських святах та народного мистецтва (вишиванка, писанкарство, витинанки, робота з бісером, петриківський розпис та інше). На сьогодні в районі створено народний аматорський колектив з декоративно-ужиткового мистецтва «Подарунок», яке об’єднує 150 вишивальниць, майстрів з петриківського розпису, з різьби та випалюванню по дереву, з чеканкою та декоративною ковкою по металу, з виготовлення меблів та іконописців, які працюють по дереву, по склу та металу, з бісероплетіння, з виробів з риб’ячої кістки, з створення ляльок-мотанок, з в’язання, з лозоплетіння.

Основна мета соціально-економічного розвитку району - поліпшення доброту життя населення шляхом стабілізації та відновлення економічного зростання та позитивних перетворень в усіх сферах соціально-економічного життя, створення умов для інноваційно-інвестиційного розвитку, збереження та розвиток мережі соціально-культурних та оздоровчих закладів.