стежина життя

Люди творять історію. З цим не посперечаєшся. Не всі особистості здатні кардинально змінити її хід, та все ж лишають свій слід у пам’яті людей, особливо, завдяки справам служіння народу чи громаді.  Герой Соціалістичної праці Іван Микитович Васюк саме та людина про яку хліборобська Херсонщина буде пам’ятати завжди.  Його біографія пов’язана з декількома районами регіону. Народився і похований у смт Велика Лепетиха, а працював у Високопільському і Нововоронцовському районах. У складні післявоєнні роки він  самовіддано трудився у сільському господарстві, щоби  відродити село, державу і забути  навіки про голод на українській землі. Бригада колгоспу ім.  Шевченка Високопільського району (с. Любомирівка) під його керівництвом  у 1948 році зібрала рекордний урожай   по 30,5 центнерів з гектара на площі 60 га. Указом  Президії Верховної Ради СРСР №83 від 30 квітня 1949 року Васюку було присвоєне почесне звання. з врученням ордену  Леніна та Золотої медалі «Серп і молот». Подальша трудова діяльність пов’язана з Нововоронцовщиною, а саме, селом Гаврилівка: з 1960 по 1962 рр. – виконуючий обов’язки директора побуткомбінату, а згодом до виходу на пенсію начальник поштового відділення, майже  10 років. На якій би посаді працював, Іван Микитович був відповідальним, добросовісним, простим, людяним, скромним. Крім вище згаданих нагород були медалі ВДНГ, учасником яких він був,  та медалі  Другої Світової – «За оборону Москви», «За відвагу», « За бойові заслуги», ювілейні.  На  шістдесят четвертому році життя, 23 грудня 1975 року, перестало битися хворе серце Васюка  Івана Микитовича. Вже минуло 45років від цього дня. До цієї дати  директором районного краєзнавчого музею оформлена сторінка календаря знаменних і пам’ятних дат на абонементі центральної районної бібліотеки «Стежина життя», яка містить фото та друковані матеріали про нього

       Нелегке і коротке життя прожив Васюк І.М  та його сумлінний буденний труд, ратна справа залишили помітний слід  у розвитку району і пам’яті односельчан.