вівторок, 16 березня 2021 р.

Мови рідної красу на совісті своїй несу

Мови рідної красу на совісті своїй несу

Він прикладом залишивсь нам

                                                                        Тим, що творив, чому учив.

                                                                    Тому від серця вдячні ми,

                                                                          Що серед нас талант цей жив.

 

    95 років тому в Нововоскресенському  16 березня 1926 року народився наш земляк, журналіст, письменник Григорій Михайлович Рольянов.  Нелегке життя випало на його долю.  У віці двох років втратив матір, яка померла від непосильної селянської роботи.  Така ціна достатку, який радянська влада визначила як куркульство.  Родина Михайла Трояна  ( так справжнє прізвище батька, що згодом Григорій Михайлович взяв за літературний псевдонім) зі степового села, на ряду з іншими, була розкуркулена. Від  цього моменту й почалися поневіряння,  битва за виживання. Та ще й додався голод 1932-33 років, що на все життя вкарбувався в пам’яті шестирічного хлопчика. Страшно і моторошно, особливо тоді, коли поряд з тобою помирає рідна людина – брат , а батько ледь встигає тебе спасти від голодної смерті. Пережиті жахи голодомору він детально описав у своїх спогадах «Голодомор-33», проілюструвавши його власними замальовками. Нелегко було й на примусових роботах у таборах  Німеччини. Наприкінці 1943 року Григорія Рольянова та інших бранців  примусово вивезла окупаційна німецька влада у товарному потязі до західної  Німеччини. Його утримували у нелюдських умовах в таборі остарбайтерів у місті Дуйсбурзі та експлуатували.  Потім після звільнення у 1945 році, прослуживши п’ять років у лавах Червоної армії у Німеччині, молодий юнак підвищує свою освіту: закінчує курси іноземної мови при Московському університеті та факультет іноземних мов у Херсоні. Навчаючись, не полишав роботу, бо треба було себе забезпечувати.  Працював бухгалтером, вчителем німецької мови у школі. Та справжньою школою життя стала робота у редакціях газет Великоолександрівського і Нововоронцовського районів, якій він присвятив  24 роки (1956-1980 роки). Григорій Михайлович був чудовим журналістом, справжнім майстром  слова.  Все про що він писав,  проходило  крізь його серце, а герої статей ставали  рідними людьми. Як згадували його колеги по перу, щодо продуктивності йому не було рівного за все існування газети.  Рольянову,  як одному з провідних журналістів редакції, у першу чергу завдячують становленню Нововоронцовської районної газети «Вісті».

   В 1986 році він  вийшов на заслужений відпочинок і зайнявся літературною діяльністю.  Його творчий спадок - прозові та віршовані художні твори.  Григорій Михайлович автор збірок віршованих гуморесок «Павлусь-рибалка і річкова русалка», «Лірика. Гумор», гуморесок «Житіє отрока Стаса», гумористичної повісті «Серце Одарії», збірки п’єс «Комедії» та інших.  

    Та й на відпочинку він не полишав зв’язку з громадськістю , був активним членом ради районного краєзнавчого музею, завжди радо зустрічався з підростаючим поколінням, щиро розповідав про події, очевидцем яких він був.  Починаючи з 2005 року  охоче відгукувався на запрошення взяти участь у заходах,  приурочених дню пам’яті жертв голодомору  в Україні і виступав перед школярами в краєзнавчому музеї та центральній бібліотеці.  

   Свої спогади, світлини про події у рідному краї різних років передав до фонду районного архіву. Найцінніший скарб, який він залишив нам у спадок:  твори, життєвий досвід і приклад – жити з добром і відкритим серцем,не зважаючи на всі труднощі , служити людям та любити свою Батьківщину і плекати її мову.

    До ювілейної дати на абонементі Нововоронцовської центральної бібліотеки оформлено сторінку календаря знаменних і пам’ятних дат,  присвячену нашому шанованому земляку. На якій виставлені світлини із фонду особового походження районного архіву та музею, рукописи автора, твори, подаровані ним бібліотеці та музею, вірш-посвята Лідії Глєбової  «Згадка про людину».

В.Тартиця, завідувач краєзнавчого музею.




Немає коментарів:

Дописати коментар