Полин Чорнобиля гірчить і досі

     Не мало суворих іспитів випало на долю наших сучасників. Серед них страшна чорнобильська трагедія.  З глибокою повагою  до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС, працівники комунального закладу «Нововоронцовська центральна районна бібліотека» 12 грудня 2014 року організували книжкову виставку «Полин Чорнобиля гірчить і досі». Вона приурочена пам’ятній даті — Дню вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.  Бібліотекарі, створюючи викладку, намагалися привернути увагу, перш за все, молоді та школярів  до екологічного стану в країні, розповісти про відповідальність людства перед природою і самим собою. Адже ми не маємо права забувати про цю руйнівну катастрофу. Вшановуючи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які жертвували  своїм здоров’ям і життям.

Чорнобиль, біль наш довічний

25 квітня 2014 року в читальному залі комунального закладу «Нововоронцовська центральна районна бібліотека» відбувся круглий стіл "Чорнобиль, біль наш довічний" присвячений Міжнародному дню пам»яті жертв радіаційних аварійних катастроф та Дню Чорнобильської трагедії. На засіданні були присутніми жителі селища, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, голова Нововоронцовської районної державної адміністрації В.П.Тітаренко, заступник голови Нововоронцовської районної державної адміністрації В.М.Руденко та начальник Нововоронцовського управління соціального захисту населення С.Ф.Пічкуренко. Під час заходу були розглянуті проблемні питання, з якими стикаються чорнобильці у повсякденному житті, а начальник УСЗН познайомила з обсягом фінансування цієї категорії населення.

У засіданні взяли участь і працівники культури, які творчо відтворили події тих днів. Катерина Вдовиченко читала вірш, Світлана Борисова виконала пісню «Лелеки», а ведучі – Наталя Сисенко та Олексій Абзелімов знайомили присутніх з незабутніми віхами історії. На розсуд учасників була представлена розгорнута книжкова виставка «Власним іменем біди ми називаємо Чорнобиль».

Минуло вже 28 років, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних з чорнобильською бідою. Ще багато століть ми будемо відчувати на собі її наслідки. Вона ще дуже довго сидітиме у кожному з нас і наших нащадків. Тому чим далі, тим ясніше усім нам треба розуміти: обов'язком усіх держав, усіх народів має бути щоденний, щосекундний антирадіаційний захист нашої планети.

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю тих, кого сьогодні вже немає з нами, перед тими, хто оплатив шанс на життя мільйонів.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС та ми все одно повинні пам'ятати про ту страшну трагедію, яка увійшла в історію, бо коли вмирає пам'ять про минуле, це минуле може повторитись.

Пам'ятаймо ж про те, що Чорнобиль не має минулого часу!