Голокост: вголос, пошепки, мовчки…

24 січня 2019 року, напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, працівниками комунального закладу «Нововоронцовська центральна районна бібліотека», районного краєзнавчого музею та архівного сектору Нововоронцовської райдержадміністрації проведено історичний альбом “Банальність зла: Голокост, Шоа, Катастрофа...”  для учнів 9-Б класу  Нововоронцовської ЗОШ №1.

 Допоки жива людська пам'ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом. Людство мусить не забувати про мільйони ні в чому неповинних євреїв та представників інших меншин, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами, і віддавати їм належну шану.

Беззаперечним підтвердженням реальності всіх злодіянь, вчинених нацистами проти єврейського народу, є офіційні документи, свідчення очевидців та збережені фотоілюстрації, з якими ознайомила присутніх завідувач архівного сектора Ольга Матвієнко, запропонувавши  для перегляду копії документів галузевого державного архіву СБУ та державного архіву Херсонської області, які стосуються знищення цілого народу «всього лише за те, що вони євреї». Окрім цього, учні дізналися про можливість отримання більш детальної інформації через електронні ресурси, на яких розміщено матеріали, що до недавнього часу були засекреченими.

 Про роль Нововоронцовщини у житті та розвитку єврейського народу присутніх проінформувала Валентина Тартиця за допомогою презентації, підготовленої на основі наявних у районному музеї матеріалів, підкресливши, що у ті часи було втрачено сотні єврейських громад, які упродовж століть збагачували національне життя України. Крім того,  людство не має забувати, що нацистські табори смерті починалися з ненависті, забобонів й антисемітизму. А пам'ятаючи про витоки зла, завжди протистояти спробам розпалити ненависть та міжнаціональну ворожнечу.

Хроніка Голокосту - це біль і жах, що не знає меж та кордонів. В цьому твердо переконались учні, переглянувши презентовану бібліотекарями Оксаною Мандрикою та Ніною Белінською мультимедійну фотовиставку «Вголос, пошепки, мовчки: література і пам'ять про Голокост». Відбулося своєрідне занурення в історію, що змусило здригнутися від осягнення масштабів нелюдськості. Втім, незважаючи на усі згадані жахіття, бібліотекарі показали, що навіть під прицілом автомата знайдуться відкриті і небайдужі до чужих страждань люди, які готові до самопожертви.  Що залишається у людей, які захлинаються у вогняному вирі війни? В яких відняли надію, любов і, по суті, саме життя? Всього лише - іскра. Слабка, але незгасима. Іскра життя, що дає сили посміхатися на порозі смерті, іскра світла - в непроглядній темряві. Хоч розповідь і велася про минуле, у ній простежувалося так багато про наше теперішнє та майбутнє. І хочеться вірити, що уроки історії навчать нас як зробити його кращим.

Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. Темою цього дня є вічна пам'ять і зобов'язання докласти зусиль до недопущення геноцидів і злочинів проти людяності.